Вирощування інжиру в саду

rectangle

Батьківщиною інжиру вважаються країни Середземномор'я та інші країни з м'яким кліматом. Але ж виникає як бути тим, хто хоче виростити цей екзотичний фрукт у помірних широтах. Чи можливо це зробити? І яким чином? Як доводить досвід українських садівників, це зробити цілком реально, головне мати бажання і терпіння. 

Інжир або фігове дерево — одна з найдавніших рослин, окультивованих людиною. З латинської назви “Ficus carica” ми можемо зрозуміти, що інжир відноситься до родини фікусових. Згадки про це екзотичне дерево зустрічаються ще в Біблії. Невибаглива рослина з великими листками привернула до себе людську увагу солодкими, як мед, плодами. Смачні, ніжні та водночас поживні і корисні плоди інжиру, можуть швидко наситити. Як ми уже писали раніше, багато садівників України мають великий досвід у вирощуванні інжиру у відкритому ґрунті. Про особливості вирощування інжиру в Україні ми розкажемо у цій статті.

В дикій природі інжир росте доволі великим деревом, а в наших широтах його вирощують як високий кущ. Основний секрет у вирощуванні інжиру полягає в забезпеченні йому умов успішної зимівлі. Як правило, для цього інжир вирощують в ямах або траншеях. Такий спосіб вирощування дуже зручний для укриття теплолюбних рослин на зиму. 

Давайте розглянемо два основні види вирощування інжиру:

1. Вирощування під кутом 45 °С. При посадці саджанець розташовують так, щоб полегшити нагинання пагонів перед укриттям на зиму.

2. Формування горизонтального кордону. При такій посадці саджанець висаджують вертикально, обрізаючи верхівку, а коли відростають бічні пагони, їх нагинають до землі. Їх розташовують у вигляді рукавів, спрямованих на одній лінії в протилежні сторони. З нирок таких пагонів будуть розвиватись зростаючі вертикально гілки, на яких буде формуватись урожай. 

Посадка інжиру

Для початку потрібно вибрати ділянку, це повинна бути найтепліша і захищена від вітрів місцина. Траншею для посадки риють лише в тому випадку, якщо висаджують кілька саджанців одночасно. Посадкову яму або траншею готують заздалегідь, оскільки цей процес займе трохи часу. Для посадки одного саджанця копають яму розміром 1,5*1 м і глибиною 60-80 см. Дуже глибоку яму копати не потрібно, тому що коренева система дорослого інжиру — поверхнева. Для зручності висаджують одразу два саджанці, тому довжину траншеї збільшують до 2-ох метрів. В траншеї саджанці розташовують з протилежних кінців під кутом до центру траншеї. Пагони, що ростуть у напрямку один до одного зручно пригинати і робити спільне укриття на зиму. Верхній родючий шар ґрунту складають окремо, щоб згодом засипати в посадкову яму. Після того, як яма буде викопана, на дно висипають 1,5 відра перегною або компосту, 200 г суперфосфату і 200 г калійних добрив (можна замінити попелом), потім шар родючого ґрунту. В ямі формують невеликий горбок, на який поміщають молодий саджанець, присипають землею, ущільнюють і добре поливають.

Щодо внесення добрив, то їх можна не вносити, адже в природі інжир росте навіть на кам'янистих місцевостях. У відкритий ґрунт інжир висаджують в кінці квітня — на початку травня, коли уже точно мине загроза повторних заморозків. При вирощуванні великої кількості інжирних дерев траншею для посадки розташовують зі сходу на захід, для того щоб сонячне освітлення було максимальним.

Після посадки молоді саджанці потрібно поливати спочатку часто, поступово зменшуючи полив. Обрізка потрібна, для того щоб підтримувати комфортну висоту куща, до 2-ох метрів. Обрізці і формуванню крони інжиру приділяють особливу увагу. Крону потрібно проріджувати, щоб плоди отримували достатню кількість сонячного світла. 

Зимівля інжиру

Восени, в кінці жовтня — на початку листопада, кущі інжиру, що ростуть під нахилом, можна поступово і обережно пригинати до землі, намагаючись не зламати гілля. Потім зв'яжіть їх і присипте землею та сухим листям. З настанням заморозків зробіть додаткове укриття, можна використовувати поліетиленову плівку. Деякі садівники споруджують над кущами невисокі каркасні споруди з поліетилену. Весною, з настанням плюсових температур укриття поступово починають знімати. Повністю прибирають його, коли минуть нічні заморозки. З кожним рокомгілля стає все товщим і пригинати їх стає складніше, тому такі гілки просто вирізають.

Коли достигає інжир?

Інжир — швидкоплідна культура і плодоносити починає з другого року після посадки. У природі інжир — рослина дводомна. Тобто має чоловічі і жіночі дерева. Але селекціонери вивели самоплідні сорти, тобто рослина не потребує запилювачів. Саме такі сорти переважно ростуть в наших садах. Цвіте інжир маленькими, майже непомітними квітками, може скластись враження, що рослина зовсім не цвіте, а одразу утворюються маленькі плоди. У наших широтах урожай інжиру варто очікувати восени. Момент зрілості плодів інжиру визначають за кольором шкірки. Зрілий плід має характерний для інжиру колір залежно від сорту, зелений, коричневий, жовтий чи темно-фіолетовий.

Популярні сорти

У наших широтах найчастіше вирощують самоплідні сорти, такі як Брунсвік, Рандіно.