Вирощуємо аличу

rectangle

В народі аличу називають розчепіреною сливою, а на Кавказі — ткемалі. Саме з аличі роблять традиційний грузинський соус з такою назвою, а з висушених, розім'ятих плодів — лаваш. А найголовнішою ознакою цього плодового дерева є його стійкість до хвороб і шкідників, морозу, посухи і менш вимогливе до типу ґрунту ніж слива. Так що немає підстав не скористатись всіма перевагами цього плодового дерева і не почати вирощувати його у своєму саду. 

В природі аличу можна зустріти переважно в гірській місцевості на Балканах, в Ірані, на Кавказі та Закавказзі, а також на рівнинах Молдови і південній Україні. Дика алича має вигляд розгалуженого багатостовбурового дерева висотою до 10 м або невисокого, до 1,5 м, чагарника з великою кількістю колючок. Крона аличі округла або пірамідальна. Гілля тонке, прямостояче, листя різноманітної форми, найчастіше овально-видовженої форми. Цвіте алича сніжно-білим або ніжно-рожевим цвітом, який розпускається невдовзі після розпуску листя. А плодоносити починає з перших років після посадки. Плоди округлі, злегка приплюснуті жовтого кольору. В результаті селекції виведено безліч сортів з різноманітними відтінками — від червоного і фіолетового до чорного.

Як обрати сорт аличі

Аличу розмножують насінням, живицями або за допомогою щеплення, але найкращим варіантом буде купити готові саджанці. Зайшовши до нас, в каталог товарів, Ви зможете обрати якісні саджанці аличі для вашого саду. Бажано висаджувати на ділянці декілька різних сортів аличі. Перехресне запилення сприяє кращому плодоношенню, а також збільшується час збору свіжих ягід. Ранні, середні та пізні сорти плодоносять, відповідно, в кінці червня, в липні-серпні і у вересні. Алича може розвиватися у вигляді дерева або розлогого чагарника. 

З молодих рослин аличі можна зібрати до 40 кг плодів, а з дорослого — до 200 кг плодів. Плоди аличі достигають не одночасно, що дозволяє протягом декількох тижнів ласувати смачними плодами щойно з дерева. Найкраще збирати урожай в суху погоду.

Місце для посадки аличі обирають добре захищене від холодних вітрів. Якщо на ділянці ґрунтові води розташовані вище 1 м, тоді садити аличу слід на насипному ґрунті. Саджанці аличі висаджують ранньою весною ще до початку вегетаційного періоду. Посадкову яму готують ще з осені або навесні за 2-3 тижні до посадки. Копають яму розміром 60*60*60 см. Відстань між рослинами повинна бути не менше 3-ох метрів. У кожну яму засипають перегній та добрива, якщо ґрунт кислий, тоді додають ще вапно або крейду. Таким чином заповнюючи дві третини ями. Саджанець розміщують по центру ями і розпрямляють коріння, тоді присипають землею. Коренева шийка повинна бути на одному рівні з ґрунтом. Посаджену рослину рясно поливають і мульчують пристовбурові кола. 

Догляд за аличею не складний, все зводиться до регулярного прополювання, поливу і внесення добрив. Поливають аличу лише в суху погоду. Органічні добрива рекомендуємо вносити восени не частіше, ніж раз на два роки. Мінеральні добрива — щорічно, навесні перед початком цвітіння. 

Найважливішим етапом, мабуть, у догляді за аличею є її обрізка. Як уже зазначалось вище, алича може рости у вигляді дерева або розлогого чагарника. Після весняної посадки гілля аличі вкорочують приблизно наполовину, а після осінньої — наступної весни. Якщо ви хочете щоб алича росла у формі дерева, то обрізку слід проводити так, щоб через 3-4 роки на висоті 70-80 см від землі від стовбура відходило не більше 4-6 гілок. Правильно сформована крона складається з центрального пагона і кількох ярусів скелетних гілок. У нижньому ярусі залишаються 3-4 найбільш розвинені скелетні гілки, спрямовані в різні боки, у верхніх ярусах — по 2 гілки, але їх напрямок не повинен збігатися з напрямком гілок нижнього ярусу. Бічне гілля повинно відходити від основного стовбура під кутом 45°. Якщо хочете отримати рослину у форму куща, тоді потрібно лише періодично проріджувати крону, злегка вкорочуючи пагони, щоб не ламались під вагою плодів. Сухі, поламані і хворі гілки також видаляються. Порівняно з іншими плодовими культурами алича набагато менше пошкоджується комахами і уражається хворобами. 

Алича невибаглива до умов вирощування, довговічна і урожайна, а плоди її смачні і корисні. До того ж вона дуже красива і може прикрасити ваш сад не гірше ніж декоративні чагарники, тільки при цьому гарантовано забезпечить вас і вашу сім'ю смачними і корисними плодами.

Застосування в кулінарії

З аличі виготовляють смачне вино, компоти, джеми, варення, мармелад, причому багато корисних властивостей зберігаються навіть після термічної обробки. У той же час, кісточки з аличі не можна видалити, розламавши плід, як зі сливи, або видавити спеціальним пристосуванням, як з вишні. Доводиться розрізати плоди ножем. До складу плодів аличі входять вітаміни, мікроелементи, каротин, клітковина і пектини. Плоди, листя, кору і коріння використовують у народній медицині, а масло з кісточок аличі - в парфумерії. Однак потрібно обмежити вживання аличі при підвищеній кислотності шлункового соку, гастриті і виразковій хворобі шлунка, схильності до алергії.