Особливості вирощування ожини

rectangle

Ожина — унікальна чорна ягода, не зважаючи на спорідненість з малиною, отримала доволі смішну назву — Їжак. Чому саме таку назву? Колючий характер ожини виражається в розлогому чагарнику з густо вкритими шипами пагонами. Висадивши такі кущі вздовж паркану або зробивши живопліт, захистять від непроханих гостей. Для багатих і щедрих урожаїв чагарники ожини висаджують на південних схилах, де вони будуть більш захищені від холодних вітрів і морозів. Окрім зовнішньої схожості з малиною, ожина володіє такими ж солодкими смаком і звичним малиновим ароматом. Але також є і певні відмінності.

Відмінності між ожиною і малиною:

  • колір ягід переважно темно-фіолетовий або насичено чорний;
  • кущі ожини плодоносять в 2 рази більше ніж малина; ягоди великих розмірів вагою від 5 до 20 г;
  • менш вибаглива до типу грунту;
  • для достигання ягодам ожини потрібен довший період вегетації, ніж ягодам малини, тому плоди ожини достигають в другій половині липня — середині серпня. І ласувати смачними ягодами ожини можна до середини осені;
  • кущі більш колючі ніж малинові чагарники. Хоча, сучасні гібридні сорти ожини можуть бути і безколючковими;
  • майже не уражається шкідниками і хворобами. Але рослина дуже теплолюбива і потребує додаткового укриття на зиму;
  • ожина дуже добре переносить посуху і краще пристосована до умов гарячого і посушливого літа.

Універсальність ожини полягає в корисності її ягід, різноманітності сортів та форм. Однією з головних переваг ожини є лікувальні властивості плодів. Ягоди ожини багаті на вітаміни А, В1, В2 С. До речі, вітаміну С в ягодах більше ніж у лимона. Радять вживати ожину людям з підвищеним артеріальним тиском і цукровим діабетом. Ягоди ожини зберігають свої корисні властивості у замороженому і переробленому вигляді.

Перед посадкою ожини потрібно заздалегідь підготувати місце і грунт. Ділянку обирають сонячну, добре захищену від холодних вітрів. В тіні ожина теж добре росте, але на сонці ягід більше і вони більш солодкі. Як зазначалось вище, до типу грунту рослина не така вимоглива як малина. Але краще висаджувати у родючі, добре дреновані грунти.

Посадку ожини проводять як весною, коли земля достатньо прогріється, так і восени — з вересня до початку листопада, до перших заморозків. Перед посадкою кущі ожини рекомендується кілька годин потримати їх у чистій воді. Кущі садять в ями розміром 40*40*50 см. В кожну яму вносять компост або перегній. Коріння кущів ожини розпрямляють в ямі, щоб вони не загинались вверх. Тоді саджанець засипають землею і добре втрамбовують. Між саджанцями потрібно дотримуватись відстані 0,8-1 м. після закінчення посадки біля кожного куща роблять лунки для поливу.

При посадці слідкуйте, щоб коренева шийка, місце, де пагони переходять в корені, не була заглиблена більше ніж на 3 см. Кущі ожини потрібно підв'язувати до опори. Під час першого цвітіння ожини краще видаліть усі квітки, щоб рослина змогла краще вкорінитись до настання холодів.

Догляд за ожиною дуже простий, все зводиться до періодичного розпушення грунту, регулярного поливу, підгодівлі добривами та обрізки.

Ожина починає плодоносити з другого року. Формувати крону куща також починають на другий рік після посадки. Опори для кущів ожини можуть бути різними: віялоподібні, арочні чи плоскі. В перший рік після посадки обрізку майже не роблять, тільки підрізають усі суцвіття і поламані за зиму пагони. На другий рік стебла вкорочують до 1,5 м для кращого утворення квітучих кистей і збільшення урожаю.

В перші роки після посадки кущі ожини не потребують підживлення органікою. Добрива починають вносити уже під дорослі рослини починаючи з 4-го року.